Інформаційна картка


1.    
Прізвище, ім’я, по батькові
Позняк Ірина Вільянівна
2.    
Місце роботи
Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання І-ІІІ ступенів «Науковий ліцей Міської ради міста Кропивницького Кіровоградської області»

Вул.  ШЕВЧЕНКА, 1                            
м. КРОПИВНИЦЬКИЙ, 25006, УКРАЇНА                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       
Тел.: /0522/ 225 843                                
E-mail: nauklitcey@gmail.com                                                                                                                                                 
3.    
Посада
вчитель музичного мистецтва
4.    
Освіта (найменування вищого навчального закладу, рік закінчення навчання)
Кіровоградське музичне училище (1984-1988) за спеціальністю «фортепіано», присвоєно кваліфікацію – викладач ДМШ по класу ф-но та концертмейстер;
-Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. В.К.Винниченка (1988-1993) за спеціальністю «музика і педагогіка», присвоєно кваліфікацію спеціаліста – «вчитель музики та співів та методист з виховної роботи».

5.    
Самоосвіта (за останні 5 років; очна, дистанційна форма; рік проходження та найменування освітніх програм, курсів, тренінгів тощо)
Останнє проходження курсів по підвищенню кваліфікації у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя  Сухомлинського – «учителів музичного мистецтва, які викладають предмети освітньої галузі «Мистецтво» (музичне мистецтво, мистецтво, художня культура) з 14 квітня 2015року по 24 квітня 2015 року та
«учителів музичного мистецтва, інтегрованого курсу «Мистецтво», художньої культури, керівників гуртків музичого профілю, концертмейстерів, акомпаніаторів закладів загальної середньої освіти» з 13 серпня 2018 року по 23 серпня 2018 року.

6.    
Педагогічний стаж
23
7.    
Кваліфікаційна категорія
І
8.    
Звання

9.    
Педагогічне кредо
Навчаючи – учусь!
10.            
Технології, методи та форми, що використовуються
у навчально-виховному процесі
Ігрові технології, метод емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, інтегровані творчі види діяльності, міжпредметний звязок, «методика занурення» та «методика ключових слів та опорних схем», проектні та інформаційні технології, ІТ-контент та ІК технології.


11.            
Автопортрет вчителя «Я – педагог і особистість»

Викладання музичного мистецтва у системі сучасної школи, так само, як і у минулі роки та епохи, педагогікою сучасною та минулою розглядається, як суттєвий компонент загальної освіти школярів.  Насамперед це пов’язано з його могутнім пізнавальним та виховним потенціалом естетичної природи, яка осягає потаємні  найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу. Головною метою освіти у XXI столітті є всебічний розвиток людської особистості. Демократичне спрямування навчання має дати людині можливість підготуватися  до  існування  в  швидкоплинно  змінюваних  умовах соціокультурного життя і професійної діяльності. 
Розвиток  нашого  суспільства  вимагає  формування  покоління  людей,  які мислять і діють по-інноваційному. Звідси – значна увага до загального розвитку особистості,  її  комунікативних  здібностей:  засвоєння  знань, самостійності у прийнятті рішень, критичності та аналітичності мислення, розвитку інформаційних, творчих та соціальних навичок.  Новітні технології допомагають вчителю і учню вирішувати завдання: як творити нові ідеї в школі і житті, як  виявити  свій  власний  стиль  навчання,  творчості та  праці,  як  заповнити прогалини  у  знаннях  за  короткий  термін,  як  змінити  навчання  так,  щоб  воно приносило радість.
Музичне мистецтво стає одним із найважливіших інструментів визначення художньо-творчої і духовно-ціннісної спрямованості особистості.
Музика є універсальною динамічною моделлю життя і загальнолюдського духовного досвіду. В музичній діяльності – композиторській, виконавській, слухацькій – ми знаходимо своєрідні канали залучення до духовного над-особистісного буття через розчинення індивідуального у всезагальному.
Це дозволяє реалізувати сучасні принципи навчання: «від знань – до творчості,  від творчості – до знань».
Методична проблема, над якою я працюю: «Використання засобів міжпредметної інтеграції та активізації інтегрованої творчої діяльності та ігрових технологій як мотивації до формування ключових навчально-пізнавальних компетентністей та як  головного чинника по формуванню у учнів ключових загальнокультурних компетентностей засвоєння учнями наукової картини світу, що розширюється до культурологічного й загальнолюдського розуміння світу, як поняття єдності та цілісності мистецтва та світогляду.»
Без кропіткої роботи мене як вчителя та безперервного творчого та методичного пошуку неможливе досягнення мети моєї діяльності - всебічного розвитку учнів, в тому числі – естетичного розвитку, що виражається у формуванні естетичних ідеалів та смаків на високих художніх зразках музичного мистецтва та всієї спадщини як української, так і світової музичної культури.
З метою оптимізації мотивації навчання дітей основною проблемою у навчальному процесі я бачу виховання у школярів позитивного ставлення до самого навчального процесу, розвиток пізнавальної активності учнів та творчого мислення, пошук шляхів до позитивного сприйняття світових  та вітчизняних культурних та мистецьких надбань...
 Тому всі методологічні пошуки я намагаюся підпорядкувати зазначеній вище методичній проблемі.
Головною метою своєї роботи у вивченні предметів художньо-естетичного циклу я бачу виховання у учнів духовної особистості, вміння сприймати світ через призму духовних цінностей, в тому числі, через призму особистого високого культурного рівня та якісних естетичних уподобань. Основним підгрунттям для цього є розвиток здібностей у колективній творчій співпраці разом з учителем.
Саме опанування різними видами колективної творчої діяльності та застосування їх не тільки для усвідомлення учнями міжособистісного та колективного спілкування та засобу творчого самовираження особистості, але й для усвідомлення учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва – є головною дидактичною метою роботи на уроці. Відображення мистецької картини світу у різних формах творчої діяльності є одним з напрямів дидактичного принципу навчання – демократизації навчально-виховного процесу.
 Інтегровані творчі види діяльності (імпровізація, інсценізація, музично-ритмічні рухи, елементи хореографії, малювання) спонукають до формування у дітей цілісної мистецької картини світу. В опануванні визначень та понять з музичного мистецтва я застосовую ігрові технології з використанням елементів інсценізації та метод емоційної (художньо-педагогічної) драматургії.
   Жанровий розвиток музичного мистецтва ми вивчаємо, широко(глибоко) використовуючи міжпредметні зв’язки, тобто, наприклад, український пісенний матеріал - у контексті історичних подій країни та держави, інтегруючи в історичні процеси розвитку суспільства… Одночасно з тим здійснюється мета - виховання у дітей патріотичних почуттів, що є нагальною та актуальною потребою сьогодення українського суспільства та держави. Занурення до історичного минулого козацтва та розбудови державності у вигляді «міні-екскурсій»  викликають жвавий інтерес – діти із зацікавленістю слухають різні історії, які лунають на уроці у формі емоційно-забарвленої вчительської розповіді з музичним супроводом. Одночасно втілюється і дидактичний принцип виховання у процесі навчання через самий зміст навчального матеріалу.
Кожен вчитель у майбутньому хоче бачити своїх учнів творчими, духовно багатими, культурно освіченими людьми з розвиненим естетичним смаком. І саме тому власним ставленням до мистецтва і до якості викладання свого предмету здійснює значний вплив на формування основ ціннісних орієнтацій дітей. Музично – естетичний розвиток дитини буде набагато більш гармонійним, якщо поруч виявиться той вчитель, який сам глибоко захоплений вивченням та викладанням мистецтва, вчитель, який відчуває красу довкілля, природи, людських взаємин.
Ще й досі доводиться чути щодо уроку: «Ну як там діти, поспівали?»… Хочеться, вкотре та всім наголосити про те, що сучасний урок музичного мистецтва цілковито відрізняється від того уроку співів, до якого звикли батьки, бабусі та дідусі, які приводять зараз дітей до школи. І на запитання «Ну як там моя дитина співає?», доводиться пояснювати обсяг всієї різноманітної роботи, яку виконує дитина на уроці, якими видами діяльності займається, як вчиться слухати та сприймати музику, як намагається розбиратися у жанровій палітрі музичного мистецтва, як вона творчо самовиражається.
Урок музики починається з музичного вітання. Але це не просто вітання, а з самих перших хвилини спілкування – занурення в гру та спілкування з помічниками та друзями – казковими персонажами. На кожній хвилині спілкування – використання елементів технології критичного мислення: «мозковий штурм», «рефлексії» на визначення мети кожного з завдань та форм творчої діяльності. На кожен вид роботи я добираю певних ігрових технологій та створюю інсценізації. У вокально-хоровій роботі – це спілкування із «музичними гномиками», «музичними китами», «музичним потягом». В опануванні жанровою палітрою, особливо на етапі виникнення музичних жанрів, – це інсценізація з елементами художньо-образної драматургії, міжпредметний зв’язок, «методика занурення» та опорні схеми з ключовими «словами-символами». Знайомство із засобами виразності - гра - «музичні гноми», використовуючи різні види своєї рухової активності, знайомлять нас із ними.
Саме ігрові технології дозволяють створити високий рівень мотивації, результативності уроків та умови для соціалізації особистості школяра, його виховання. Художньо-творча ігрова активність сприяє позитивному емоційному стану учнів, стимулює розвиток творчих здібностей. Художньо-дидактичні ігри розвивають образне та логічне мислення, спостережливість, різні види пам’яті, є ефективним способом формування та розвитку емоційно-почуттєвої сфери, здатності до самовираження та спілкування.
Таким чином, враховується відповідність змісту роботи на уроці природі дитини та її схильності до споконвічно ігрових творчих видів діяльності, що стає передумовою виховання творчої особистості та її особистісних компетентностей та ціннісного ставлення до мистецтва.
Також на кожному уроці втілюється принцип ілюстративної та дидактично-асоціативної наочності, в тому ж числі - в колективній творчій діяльності  інтегрованих форм роботи, в  міжпредметних зв’язках, та формує та виховує ціннісне ставлення до цілісної мистецької картини світу.

12.
Посилання на персональний Інтернет-ресурс (за наявності)
ip781690@gmail.com

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий